Пошук
 

Ботулінотерапія

Все почалось із невідомого захворювання, вперше задокументованого в 1793 році, в Німеччині, що виникло у 13 людей після вживання в їжу кров’яної ковбаси. Звідси і назва «ботулізм» – з латинської – botulus – ковбаса. У пацієнтів була уражена нервова система, що призводило до м’язевого паралічу, внаслідок чого шестеро з них померли.

В кінці 19 століття бактеріолог Еміль ван Ерменгель вивів збудника хвороби і назвав його Bacillus botulinus (тепер Clostridium botulinum).

У 1946 році вчений Едвард Штанц отримав кристалічну форму очищеного ботулінотоксину типу А, який досліджувався, як біологічна зброя. Трансформація ботулотоксину із сильної отрути в ліки відбулась завдяки зусиллям вченого і лікаря Алана Скотта. У пошуках нехірургічного методу лікування косоокості та блефароспазму (болючого спазму кругових м’язів ока) він, розуміючи механізм дії токсину, використовував його в експериментах на мавпах, а через сім років застосував у лікуванні людей.

В 1989 році FDA – американське управління по харчових продуктах і медикаментах офіційно затвердило використання ботулінотоксину типу А для лікування ряду захворювань, пов’язаних із мимовільними м’язевими скороченнями. В цей період препарат використовувався косметологами – off label – поза прямими показаннями, тобто в інструкції препарату не було вказано, що він може застосовуватись для лікування зморшок.

І вже у 2002 році FDA підтвердило використання препарату Ботокс у косметичних цілях – для усунення мімічних зморшок на чолі і довкола очей. З того часу почалось тріумфальне сходження Ботоксу на вершину успіху.

Цікаво знати, що можливість корекції мімічних зморшок стала випадковою знахідкою американських лікарів Алістера і Джин Каррутерс. Аллістер – лікар – офтальмолог, активно використовував Ботокс для лікування пацієнтів із блефароспазмом. І помітив, що при введенні Ботоксу у круговий м’яз ока зникає не тільки спазм, але й розгладжуються зморшки в кутиках очей.

А його дружина Джин, дерматокосметолог, почала вже цілеспрямовано використовувати Ботокс для корекції мімічних зморшок.

Ще один американський лікар Ерік Фінзі використав Ботокс, щоб розгладити глибокі зморшки чола і міжбрівної ділянки своїй матері, яка тривалий час хворіла депресією. І через деякий час настрій у його матері покращився, зменшились симптоми депресії. А Ботокс почали використовувати у лікуванні депресії.

Дослідження ефектів у лікуванні препаратом Ботокс тривають. На даний час Ботокс використовують у лікуванні спастичної кривошиї, болях в шиї, плечах, спині, лікуванні дитячого церебрального паралічу, хронічного головного болю і мігрені, деяких видах нетримання сечі, хронічному тазовому болю, при надмірному спазмі м’язів плечового поясу, лікуванні гіпергідрозу (надмірного потовиділення ). Ботокс почали використовувати у лікуванні ожиріння і раку шлунково-кишкового тракту, де ботулотоксин блокує передачу інформації між нервовими і раковими клітинами. Локальні ін’єкції зупиняють ріст ракових клітин, а на більш пізніх стадіях пригнічують їх ріст.

Отже, ботулотоксин типу А (Ботокс, Аллерган, США), (Диспорт, Іпсен, Франція) – це лікарський препарат, отриманий із бактеріальної культури Clostridium botulinum в результаті тонкої очистки. Його дія основана на блокуванні сигналу між м’язами і їх руховими нервами. Бактерія Клостридія ботуліну виділяє декілька видів токсинів. Токсин типу А вибраний, як найбезпечніший і з найдовшим періодом напіврозпаду – ін’єкції діють 3 – 4 місяці.

Дія препарату починається через 2 – 4 дні, що пов’язано з повільним рухом токсину до місця призначення. Максимальний ефект досягається за перші два тижні після процедури та триває 3 -4 місяці, після чого, при необхідності процедуру можна повторити.

Потрібно розуміти, що Ботокс діє тільки на ті зморшки, поява яких зумовлена рухами мускулатури обличчя. Це зморшки шкіри чола, міжбрівної зони (глабелярна зона), зморшки у формі “гусячих лапок”, м’яз підборіддя, м’язи шиї (platizma).

За рахунок блокування надмірної активності цих м’язів розгладжуються зморшки, зменшуються заломи, зникає бугристість на чолі та в зоні міжбрів’я. Навіть виникає «м’язева пам’ять» , коли після припинення дії Ботоксу м’язи працюють менш активно.

Протипокази:

  • Індивідуальна непереносимість препарату
  • Порушення згортання крові
  • Міастенія граве або синдром Ітона Ламберта
  • Порушення функцій сечового міхура
  • Хронічні захворювання легень
  • Ендокринні захворювання
  • Виражений птоз (опущення) м’яких тканин
  • Вагітність і годування груддю
  • Загальні захворювання в стадії загострення
  • Запальні і інфекційні захворювання в області ін’єкцій
  • Післяопераційний період реабілітації
  • Прийом антибіотиків (аміноглікозиди, спектиноміцин )
  • Прийом препаратів, що перешкоджають нервово-м’язевій передачі

Не рекомендовано:

  • пацієнтам до 18 років та старшим за 65 років
  • пацієнтам, які мали будь-які ускладнення після внутрішньом’язевих ін’єкцій
  • якщо у пацієнта значна слабкість або виснаження м’язів у які лікар планує робити ін’єкції
  • якщо у пацієнта дисфагія (порушене ковтання)
  • якщо пацієнт хворіє на боковий аміотрофічний склероз або периферійне нейром’язове захворювання
  • пацієнт хворіє на закритокутову глаукому
  • у минулому була операція або травма голови, шиї, ніг або грудної клітки

І, найосновніше: щоб досягти бажаного результату омолодження, необхідна тісна співпраця з лікарем – косметологом та робота з обличчям на всіх рівнях. Це і покращення текстури і якості самої шкіри (мезотерапія, плазмотерапія, хімічні пілінги, апаратні методики, догляди), відновлення об’ємів (введення філерів, контурна пластика губ), відновлення овалу обличчя (ферменти, філери) і робота з гіперактивністю мускулатури обличчя – ботулінотерапія ботулотоксином типу А.

Всім здоров’я і краси!